СЕНС
б'ється поламане серце, між подихом: раз через раз, ми просто втрачаємо сенси, світ просто втрачає нас. тіло Героя вмирає, але безсмертна душа. допоки його пам'ятають, у світі де сенсів нема. люди - бетоні картини, емоції - вічний тягар. війни живуть всередині, майже у кожному з нас. люди погрузли у сенсах, шукаючи вічно його. ламаючи рамки консенсусу, де сенсу й так не було. б'ється поламане серце, а в чому його світла суть. йти попереду першим, а опісля тебе просто несуть?! війни сенсів не мають, ультиматум: життя або смерть, обов'язково один помирає, хтось інший — поки живе. 02.06.22
2022-10-30 17:00:06
10
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2218
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13073