не свято
Завтра донечці виповнюється шість, Але тато привітати не при́йде. Тата вчора поранив рашист, А сьогодні він в лікарні загинув. Донька тата не побачить ніколи, Але вірить, що він прийде на свято. Мама лиш відповідає, що скоро. Бо не знає, як доньці сказати. Донька тата шукає за вікном, Виглядаючи кожну хвилину, Мама плаче чомусь за столом. Не розуміє нічого дитина. «Завтра зранку він точно прийде, У думках дівча промовляє, — Бо не може ніколи бути таке, Що тато мене не привітає». Донька вранці прокинулась швидко, І гайда шукати тата у домі. Мати каже «моя ти дитинко... Тато вже не прийде ніколи... Він тепер із небес захищає, Поглядає на нас з тобою», Світ зламався, сльози в малечі, Лиш шепоче тихесенько «тато», Оселилась в душі порожнеча, День народження — більше не свято.
2022-10-02 20:11:41
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Деміра Рейн
для мене це лише біль, або спосіб хоч трохи полегшити її
Відповісти
2022-10-02 20:14:52
Подобається
Деміра Рейн
@Джавелін ꑭ Байрактарович віддаю біль віршам, стає трішки легше
Відповісти
2022-10-02 20:16:51
1
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
16252
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2784