Хвилі .
Деміра Рейн
Кажуть , що хвилі , Не завжди до берега б'ють , Якщо ми в морі , Тоді нам судилось потонуть . Прозора вода , Так сильно манить донизу , Холодна вона , Й тіло до нитки пронизує . Я ще тримаюсь , Допоки сил вистачає , Я залишаюсь , Вода мене не відпускає . Я не відпливаю , Мене течія віднесе . Я зачекаю , Поки закінчиться все .
2021-01-06 20:02:53
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Akeldama
Жах!!))) Проте до змісту можно придивитися трохи під іншим кутом. Ви, мені здається, мали на увазі нещасне кохання, ну чи іншу якусь напасть. Але я трохи відійду в бік та узагальню. Адже мені дуже до вподоби словосполучення "хвилі життя". І з такої точки зору, під морем можна розуміти увесь життєвий шлях з усіма його вадами і спокусами. Вірш мене захопив.))
Відповісти
2021-01-06 20:17:11
2
Деміра Рейн
@ Akeldama Дякую дуже .🤗
Відповісти
2021-01-06 20:30:30
1
Інші вірші поета
У вікнах по місту люди люблять життя... Час 29.01.22 (переклад) МОЯ ЛЮБОВ — СИЛЬНІШЕ ВІЙНИ Коли попрощаюсь !
Інші поети
Cillaniee
@Callme_Cillaniee
Maryam Ahmed
@sweet_hijaby
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2357
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2523