Віра.
Мілена_Мі
Що таке віра? Людська ілюзія чи інстинкти звіра? Надія на вищі сили всесвітні, Чи власний страх? Люди починають вірити снам. Люди починають вірити в Бога. Моляться тихо, не бачать лихого. Хоча воно існує поруч, Ми, інколи, створюємо його власноруч. Ми все скидаємо на Бога, В усьому винний наш творець. А потім живемо потроху, І сподіваємось на щасливий кінець. Ми можемо ламатись і вставати, Казати, що це все зробив Він сам. Але немає в світі більшої утрати, Ніж перестати вірить небесам.
2022-10-25 18:38:54
5
0
Інші вірші поета
Ти дивишся, але не спостерігаєш... "Не всі птахи літати можуть..." Подих Що вона знала про нього?
Інші поети
Siriin
@Siriin
Merlin911
@garovan321
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1237
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1923