Дощ
Мілена_Мі
Пора суму і тишини, Коли очі піднімуться в небо. Ти побачиш справжні мости, Що зжигають себе без потреби. Хмаринок зовсім не видно, І птахи ледь -ледь літають. В таку пору смутку, Не хочеться бачить деталей. Якщо причин не має, Ти просто глянь на небо. І нічого там не побачиш, Серед дощових наметів. Тебе поглинає печаль, Що огортає пелиною. Без причини жити - страх, А життя без урону - погоня. ~Мілена~
2021-04-13 16:53:27
7
0
Інші вірші поета
Монолог Душі Нема кінця. Часом звикаємо.. Присвячено Україні!
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1428
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1923