"Дружба"
Ми живемо серед купи фальші, Благаючи порятунку. Та думки з'їдають нас, Немов то кінець нашого гатунку. Навколо нас сотні душ, Нам треба лиш знайти ту, Єдину, підходящю, саме свою. Серед цієї толпи.... Ти знайди... Знайдеш, неодмінно, колись, Може, завтра, а може у сорок. Пам'ятати треба одне: Мине дощ- райдуга прийде. Ти відчуєш піднесення культ, Ніби життя ти своє переміг. На новому "левелі" ти все знайдеш, Те, на що раніше сподівання свої марнував. Дружба? Це довіра чи може правда? Для кожного по - різному значить... Але без неї ніхто не зможе жити, Можна лише існувати, і то не багато це значитиме. ~Мілена~
2021-04-11 19:57:47
12
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lelyana_ art
Дуже сильні та завжди актуальні рядки 😊.
Відповісти
2021-08-04 20:45:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11394
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1645