Мистецтво?
Мілена_Мі
Можливо, видалю Я це мистецтво, Воно хіба потрібне тут комусь? Ні, тут лише живе моє єство, Але мені давно вже все-одно. Бо тут хіба ковток цікавості живе, Чи просто це мистецтво потім все згниє? Я вже засвоїла урок, Що людям подобається переполох. Що всі вже полюбили Інтернет Ну а талант - незрозумілий тренд. Ми за цікавим дійством гонемося нанівець, Але нас програмують, мов ми стадо овець. Хоча ми люди, Маємо творити. У кожного своя іскра живе, І вже ніколи не помре. Якщо ти хочеш сяяти яскраво, Щоби не потопити свій талант. То просто слухай серце , йдучи прямо, Туди, де відчуваєш ти потребу без порад.
2021-08-06 18:33:34
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Мілена_Мі
@Сандра Мей Зроблю все можливе! 💞
Відповісти
2021-08-06 20:40:52
1
Тетяна
Ваші вірші пречудові! Ви пишете, все так доречно, в ціль, так світло, зрозуміло!❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Відповісти
2021-08-07 13:07:46
1
Мілена_Мі
@Тетяна Дуже дякую!!! 💫
Відповісти
2021-08-08 19:07:39
Подобається
Інші вірші поета
Про книги... Ти дивишся, але не спостерігаєш... Монолог Душі Життя іде...
Інші поети
papa emmanuel
@papa_emmanuel
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15008
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4644