حياتي في رماد

Jack Frost

┏━━━━━━━•ೋ•°°•ೋ• الـسـلام علـيـگـم ورحـمـة الله وبرگـاته •ೋ•°°•ೋ•━━━━━━━━┛ ──⊱✠⊰── يشتد حزني في اعماق الضلام وارى سوى دموع والضلام ارسم بخطوط ميعادي عزلة ليس فيها كلام ويعطي حروف ياسي جرعة سم ملعون وارى ملاك يعطي حياة لكن اراني فات ورحل مثل طيور سراب تطايرت احلامي وسط هدام ولا اعلم متى يحين اجلي مدام حتى اعرف معنى حياة •°• ✾ •°• تلك نضرات اختفت من حياتي في رماد لا ارى سوى ضلام الان لكن هل سوف يدوم هذا الضلام اشعر كاني بين سطوح غيوم عاتية التي سوف تمطر دموع اسى واخذ كاسي واتجرع من ذالك اسئ مميت اتاسف على عمري الذي ضاع بين حياة والموت متى ارى املي من جديد اسفي على ذالك الغريق في بحر مشحون •°• ✾ •°• من الاسئ والضيق مازالت تلك الدموع جامدة لا يحركها نسيم عليل فقدت شعلة حياتي ومشاعري تصلبت حياة بضيقا يملؤ قلبي اتأمل كلماتي وكتاباتي فتكررت بحزني ولم يعد لحروفي وجود هل تلك لعنة ام داء من دون دواء هذا اسفي على البشر وعلى نفسي تمزقت في بحر احزان •°• ✾ •°• عذبني حزني حتى اصبحت لا ارى البشر من حولي في زخات اسفي نصي اختفى في ذكر حياتي امازلت تحاول انقاذي اتعلم؟ انا اصرخ كل يوم على روحي لك تخرج من جسدي وينتهي امري لكنها مازالت عالقة لا تريد خروج ولا بقى مازلت تحاول انقاذي اسفي عليك ايها الغريق •°• ✾ •°• لا تحاول لن تستطيع اعادتي لتلك الالوان الى تلك الحياة ....اصبحت.... حــيــاتــي فــي رمــاد

03.09.2018

11

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

نـُونِه

هذا لانك لم تضع الاولوية لذاتكَ💜

Відповісти

03.09.2018, 08:11

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11430

12

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

87

4

8947