....ساكون بخير ....
ياصديقي يا من رحلت مع نسيم حنين لماذا رحلت وفارقت قلبي الحزين مازلت ابحث عن العيد في سبات لعين معك كنت اضحك على طول سنين معك رأيت دنياي عيد الجنين فارقتك بدمع العين مابالك يا سنين ابعدت عني لذلك امين امشي هائمة في ضلام وجموع على خدان وافتقد تلك أيام أريد معرفة الطريق في بحرا مشحون من اسى والضيق وأنا كالغريق ابحث عن يابسة الطريق لماذا استسلمت الى ذالك القدر وابحث عنكبين غابات الشجر وحزن قلبي مثل حزن المطر يبكي ويبكي مع قمر ويعطي اطلالة سهر اتذكر ذالك الحذر من خوف كاد يندثر بين قسوة حياة اخر لكن رحلت واندثرت مثل اندثر القمر وتعود وتقول لي همسات رياح في سكن ومسكني اللحد والكفن واجد نفسي في سر والعلن وقول ضعفت والموت يطلبني ولا أجد سبيلي في المحن واجد نيران مساهمي تحرقني من ذالك الالم في البدن يشتاق لك يا ذات الحزن اريدك ما بين الكفن ساودع الحياة مع اهل والوطن وساترك تلك ذكريات مع مرتهن اتسئل......؟! كيف أمضيت ليالي وايام اتسئل......؟! كيف عشت مع أوهام وتلاحقني الالم ونسيت أحلام ولا أعرف معنى كلام وكيف أعيش باضلام اتسئل اتسئل ......؟ ولا أجد جواب لهذا كلام يسئلني قلبي وانت في أن أين اغنيات مساء يتبع ...
08.09.2018
12
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
نـُونِه
@Jack Frost اعلم. 🙂
Відповісти
09.09.2018, 07:22
2
Zozo_100
اسفة بس شفت حاجين وياك بصيغة بنت فكلت هاي بنت 😅😅
Відповісти
09.09.2018, 13:00
1
Jack Frost
@Zozo_100 او لا لاعليكـ/ـي لاباس 😋😄😄😘😘
Відповісти
09.09.2018, 13:28
2
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2590
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1175