Карантин правды

Maria

Все люди выдадут за кожу Давно убитый дерматин Теперь я точно подытожу Наш свет закрыт на карантин Все кто добра тебе желали Находят выгоду во лжи Все те кто сердце показали Попросят сразу - заслужи Чего же ждали мы наивно Когда весь мир давно погряз Во мраке, очень эффективно Без правды так и обходясь И кажется что вдруг системы Всей этой новой есть предел Но есть ли край этой поэме Где смысл быстро устарел И я конечно не святая Хоть и на всех тут укажу Мол, каждый гневно поступая Не подчинялся падежу Но рано нам сдаваться вовсе Ведь нет того кому не дан Тот шанс, что хоть и философски Но так похож стал на обман Начать сначала - не поверю Дурное слово "изменить" Нам не понять, подобно зверю Морали потеряли нить А если бы подумать мирно Про каждого кто рядом став Нас не обидел, и всемирно Его покрепче взять рукав Тогда бы может правда тихо Вернулся в сердце дураку И он бы точно выбрал выход Найдя замену кошельку

2019-07-07 08:15:33

8

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Maria

@Алина Былько Спасибо)

Відповісти

2019-07-07 08:19:47

1

kvadrat

Неплохо

Відповісти

2019-07-07 09:19:50

Подобається

Maria

@Эдвард Фокс meееrci mon cher)

Відповісти

2019-07-07 15:12:45

1

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

79

19

3609

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5678