...

MARI

Стривоженим подихом вітер, Торкає моїх плечей. Божі замріяні квіти, І погляд пустих очей. Сонце лягає плавно, Збираючи втому дня. Любити когось ще рано, Бо не дозріла зоря. Небо обкуталось ватою, Не запитавши дозволу. Визирнув місяць із хати, І стало любити можна.

2019-06-07 12:39:10

Інші вірші поета

У мою душу зазирнула осінь Сон Шарм Х

Інші поети

١١:١١ .

@loucyrus

Anna Sparrows

@birdwithword

Назар Карімов

@Nazar_Karimov

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2716

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2418