У мою душу зазирнула осінь
У мою душу зазирнула осінь Принесла подарунок, як це личить гостям. Сказала, що ображена на літо За те, що так теплом воно зігріте. За те, що дні у нього довгі і ясні, А ночі теплі, тихі й зоряні . За те, що сонце гріє, не пече, І небо світле, чисте й голубе. А осінь - третя зайва між зимою й літом, Погода в осені то добра, то сердита. І дні коротшають, і ночі холодніють, За це вона дощами плаче й вітром віє. У мою душу зазирнула осінь Дарунок не такий, як носять гості. Залишила тут смуток і печаль, Сказала, що зима вже близько. Дуже. Жаль.
2019-06-07 12:44:18
3
0
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
BON BON
@bon_bon_c0xu
Трояндочка
@Rose_Senorita
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1491
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1784