У мою душу зазирнула осінь
У мою душу зазирнула осінь Принесла подарунок, як це личить гостям. Сказала, що ображена на літо За те, що так теплом воно зігріте. За те, що дні у нього довгі і ясні, А ночі теплі, тихі й зоряні . За те, що сонце гріє, не пече, І небо світле, чисте й голубе. А осінь - третя зайва між зимою й літом, Погода в осені то добра, то сердита. І дні коротшають, і ночі холодніють, За це вона дощами плаче й вітром віє. У мою душу зазирнула осінь Дарунок не такий, як носять гості. Залишила тут смуток і печаль, Сказала, що зима вже близько. Дуже. Жаль.
2019-06-07 12:44:18
3
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2402
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2418