Золота пора
Мария Шпир
Поглянь,яка краса повсюди, Поглянь на осінь чарівну Немов у золоті коштовнім стоять дерева навкруги Лише голубка сильно плаче, Не плач,голубко, Любий твій Не так далеко як здається , І скоро буде поруч він А поки ти працюй старанно Кохання гніздечко ти звий Чекай його ти скільки треба, Бо знаєш ти,що мусить він. Не плач красуня, Дуже скоро Побачиш ти його й тоді Його нікуди не відпустиш І буде тут з тобою він (03.10 2019)
2020-05-22 11:49:30
3
0
Інші вірші поета
Моя подруга Квіти Пора,що надихає Прагну стати твоїм світом
Інші поети
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
MuSeqHar
@museqhar
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2441
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3285