Квіти
Мария Шпир
Стояли в вазі гарні квіти, Такі прекрасні,дивовижні, Вони нагадують тебе, Вони також такі квітучі, У них прекрасний аромат. Вони стоять вже дуже довго Стоятимуть вони допоки, Допоки квітнуть почуття, Вдихати пахощі цих квітів , Вдивлятись в дивну цю красу. Питанням мучатись щоночі І хто ж її оце створив? Не будем думати,гадати , Можливо варто нагадати : Природа це створила диво І ти її також частина, Ти також квітка особлива. (11.12.2019)
22.05.2020
3
0
Інші вірші поета
Цінуй дрібниці Ранкові думки Будьмо просто людьми Весна навколо тебе
Інші поети
Kristin
@Khris_K
Henry Tannor
@Ely_GraHen
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3232
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3928