Мовозбур

Кирило Сорока

Я маю померти Невже це і є життєва мораль? Нестерпно Від думки про натуру людського буття Я лише ланка у ланцюзі нескінчених епічних подій Такий малесенький, маніпусінький гвинтик Що іржавіє Зсередини Духовному мастилу наперекір Але ж воно не обов'язково має бути так Правда? Можна ж кудись занести, десь пропетляти Ввести податкову в оману Тємку якусь намутити на двох Зі смертю Домовитись про кредитування По частинах Не все одразу Для початку 100 років Далі поговоримо про реструктуризацію Боргу Хоча, як вони стягнуть відсотки з мертвого? Дайте ще 100, я вам їх відпрацюю поетом Що ви кажете? Це нікому не треба? Кожен, хто опанував мову на базовому рівні, хоч раз з себе мав поета Невже? Тоді піду білити стіни в церквах і храмах Та що ви? Без пензля? З Божою поміччю? Помирати так помирати...

2024-11-30 22:06:22

1

0

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

12413

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2378