Доля митця
Кирило Сорока
Доля митця по своєму важка Пала душею не дотла Як фенікс повертатись до життя І у рядках своїх лиша Страхи і біль які пізна, Кохання, радість не мина! Оновлюючись і перевтілюючись! Постійно, неперервно! Поки читач останній не сконає І попіл перетне Чумацький шлях… 28.07.2019
2023-09-12 12:26:40
0
0
Інші вірші поета
Божий сором Деградація Щось чекає тебе Нерозділене кохання
Інші поети
Sallma890
@Sallma890
Oh Sana
@hanine_writer
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2680
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2168