Божий сором
Колись, мене спіткає Божий сором За всі мої прийдешнії діла Тоді я придивлюся, а за рогом Чекатимуть на мене два чорта Ах, два чорта! Один з косою, інший більш убогий В його руках лише уживаний буквар Напевно, буде вчити мови, до знемоги А може й бити їм, чорт його зна. Чорт його зна! Я не злякаюсь, їм вже все відомо Я не збираюсь через них палить мости Підніму лоба аж до стелі дому І хай ідуть, ті два чорта під три чорти! Під три чорти! Вони, мабуть, були у пеклі головними Казали, щоб потер їм спинку Сатана Бо на мій погляд і святі мотиви Ті два чорта казали чорта з два! Ах, чорта з два! Впізнали миттю поміж всього люду Невинне, біле, підбродивше немовля Давай хапати хто за ногу хто за руку Нема в чортів тих такту ні чорта! Ах, ні чорта! Казали, їх постійно кликав Настільки часто, що вже набридав Молився щоб навідались з візитом Бажав я аби чорт мене побрав! Чорт би побрав! Втягнули мене разом до собору Відкрилась поміж фресками діра Полізли звідти жителі садому А разом з ними різна чортівня! От чортівня! Заповнили ущент усе навколо Діра поміж усіх світлішою була Гасали, формували сьоме коло Чекали всі на сотого чорта! Ах, сто чортів! Чому ж мені пошана така дика? Чому до мене лізе той бомонд? Я ніби все життя нікого і не клика А той чорт лізе один чорт! Ах, один чорт! Літає, роздивляється в соборі Вуглем малює роги всім святим За ним плетется дівчина поволі Ковзає по маківці чоботьми Ах, лисий чорт! Підбіг до мене, сучий сину Схопив за комір, потягнув без слів Бач, віднайшов мені дружину Бач, забирає жити до чортів! До чорта все! Боровся я, нам заздрили каліки Махав руками, бив по голові І клаптя не лишив йому печінки А він все ніс мене немов у сні! Чорт забирай! Якби мармур не мав і бороздинки Той чорт мене би не спита: "Чого пручаєшся, коли постійно клика? Невже, не мріяв мати чортеня?" Маленьке миле чортеня. До біса цей спектакль у три дії До біса цей супротив вівтарю Я може про нього колись і мрію Але з чортами справи не веду! До біса всіх! Згадав молитву Божу, від застуди Частину вигадав, частину відтворив Промовив тихо, пошепки у груди, Раз кліпнув і позбувся тих чортів. Амінь. 30.06.2023
12.09.2023
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8271
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3789