Я впізнаю тебе завжди
Я почую тебе крізь застуджений плач заметілі,
Я впізнаю тебе серед тисяч забутих облич,
Так буває, життя незавжди йде лиш так, як хотіли,
Але я відізвуся будь-де, ти лиш тільки поклич.
Я почую тебе через місяці суму й розлуки,
Я впізнаю твій голос у хорі чужих голосів
І зроблю крок назустріч, лише простягни мені руки,
Лиш всміхнися, і буде все так, як колись ти хотів.
Доля все розписала невіданим людям законом
І нічого не можна в житті наперед загадать.
Всяк буває, та знаю, на Страшнім Суді перед Богом
Щоб тебе не забуть, буду твоє ім'я промовлять.
2021-11-10 11:50:16
4
0