Караоке

Людмила Скрипко

На меланхолію та сум не маю часу, Та інколи вони мене знаходять. Охоплюють зненацька. І одразу Думки сумбурні табунами ходять. Здається все сумним і невеселим, Ніщо не радує, все якось повз проходить Я підіймаю суму свого келих І розбиваю вщент його. А потім... Є засіб, що безпрограшно рятує, Спрацьовує завжди на сто відсотків Взую сандалі, одягаю сукню І йду собі співати караоке. Ні я не профі, навіть не аматор, Але співають і душа і серце І коли накопичилось багато Потрібен вихід з квінт,октав і терцій.

2021-11-24 13:29:27

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Julia K

Чудово 💕

Відповісти

2021-11-28 10:05:50

Людмила Скрипко

@Julia K дякую❤️

Відповісти

2021-11-28 10:33:57

Подобається

Інші вірші поета

Подрузі дитинства Чи світ без тебе існував? Своє-чуже. Час

Інші поети

Lovely Heart

@LovelyHeartForever21

Hannah

@hananahQbanna

Gamila

@mariam_wael_2evw

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12417

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2532