Вересень
Вересню, прощавай! Завтра вже прийде жовтень. Він розмалює мій край Багряним, червоним, жовтим. Знецвітить зелену траву Першим ранковим морозом. Ні, жовтня я не люблю, Бо він це вже справжня осінь. Вже зібраний урожай, Охайні стоять городи. Стій, вересню, постривай Подякувать дай нагоду За теплі, як в літку, дні І за прохолодні ночі. За ясних зірок вогні, Що сяють, як неба очі. За те, що ніколи враз До нас не приходить осінь - Даруєш тепло для нас І неба безмежну просінь. А завтра вже жовтень, стій ... День сонячний, як пробачення. Вересень, любий мій, Наступного року побачимся.
2021-09-30 10:51:25
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2162
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1353