Важливо прокидатися щасливим...

Людмила Скрипко

Важливо прокидатися щасливим. Нехай стукоче злива за вікном, Задумане здається неможливим, А все життя дурним якимось сном. Але щодня життя дає надію - Промінчик, що злегка торкнеться щік, Ласкаво поцілує твої вії І розпочне нової днини лік. Всміхнись, дай щирості твоє зайняти серце, Згадай хороше, прожени лихе, Хай сповняться теплом душі озерця, Дрібниці не турбують хай тебе. Важливо прокидатися щасливим. Знайди, що може ранок зіпсувать І викинь геть. Ти скажеш "неможливо"? Можливо все, як обіцянку дать, Що житимеш, як прагне твоє серце, Не нехтуй ним, відчуй жагу життя. Наповняться теплом душі озерця І неповторним щастя відчуттям.

2021-07-10 04:57:29

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Роман Тихий

Дякую за чудовий вірш. Прокидатись щасливим так просто і, одночасно, так складно. Вчорашнє чіпляється за нас, щоб теж перейти до нового дня... Але новий день не повинен належить минулому, це наш день і нам вибирати як його прожити і чим наповнити.

Відповісти

2021-10-25 07:19:36

1

Людмила Скрипко

Дякую за відгук. Як не крути, минуле тримається у пам'яті, лишає свій слід у нашому житті, але тільки наш вибір, озиратися назад чи дивитись з надією вперед і жити сьогодні.

Відповісти

2021-10-25 07:22:18

Подобається

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

9688

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

1778