Сину
Людмила Скрипко
Обіймаю тебе легенько, А сама завмираю від щастя. Мій синок, хлопчик мій маленький, Синя бірочка на зап'ястях. Личко крихітне, ніс кирпатий, На кого ж схожий, дитино? Бачу лагідні очі тата У твоїх, дорогий мій сину. Ти зростаєш так швидко, миттю. Дістаєш вже із шафок посуд, Б'ється він... І розливсь блакиттю Сміх в очах твоїх на мій осуд. Більш ніхто так не любить, як діти. Відчуваю себе центром світу, Коли бачу, як ранком квіти Ти приносиш щоденно літом. Пахне згареним чимось з кухні, Чую тихий твій зойк, дитино. Бачу - сирники прямокутні З підгорілим бочком... Мій сину! Я велика, а ти маленький, Та любов наша нас завбільшки. Ти вже майже доріс до неньки, Залишилося зовсім трішки. Переріс! Обійма легенько І тепло заливає душу. "Ти, матусю, така маленька І м'якенька в бузковім плюші. Ти чого, чим тебе образив? Що за сльози, що за напасті?" Ти синочок у серце вразив І тепер воно плаче щастям.
2023-01-05 16:12:41
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Евгенія Котлярова
До сліз ❤️ Дуже гарно
Відповісти
2023-01-05 17:06:01
Подобається
Інші вірші поета
Дорогою життя Наймогутніша сила Вакциновані Запах літа
Інші поети
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8719
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1912