Минуле

Людмила Скрипко

"Не йди!" - застигло на губах І не злетіло. Він пішов В її заплаканих очах Усе життя майнуло знов. Було кохання? Так, було, Де ділось? Побут зруйнував. Усе шляхом своїм пішло. Ніхто фінал такий не ждав. В любові діти поросли, Злетіли птахами з гнізда. Коли лишилися самі, Чомусь до них прийшла біда. Він звик давно до самоти, Вона ж весь час серед дітей. Карталось серденько її: Як жити так? Без мрій, ідей. Він віддалився ще сильніш, Вона - в полоні самоти. І наче все було колись, Але чомусь не вберегли...

2021-11-02 16:01:42

Інші вірші поета

Не моя Сину Лелеки Тривога

Інші поети

Стезі

@Stezy

Інга

@troubled_soul

사구 호랑이

@dinka_didi

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15810

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3756