Що було б?
Людмила Скрипко
Що було б, якби ми не зустрілись? Якби ти десь повз мене пройшов? Щастям мої очі чи б світились, Чи б кохання з іншою знайшов? Чи були б щасливі ми у шлюбі, Я і ти окремо, не удвох? Чи були б у нас свої кохані, любі? Чи знайшла би доля нас обох? Ні, зустрілись би, обов'язково! Долі зв'язуються міцно в небесах. Випадковості не випадкові, Коли долі знак на двох серцях.
2021-11-04 16:37:04
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Julia K
Дуже гарний вірш 💕 Сподіваюсь, що моя випадковість не випадкова)
Відповісти
2021-11-04 19:36:17
1
Людмила Скрипко
@Julia K дякую❤️, вірю, що так і є😌🙏
Відповісти
2021-11-04 20:46:17
1
Інші вірші поета
Чорно-білий світ Я впізнаю тебе завжди Рідні Останні хризантеми
Інші поети
Boygene Borice
@theMiracol
Plas
@Hamtaro_plas
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2692
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11071