Листопад
Людмила Скрипко
Полум'ям запалив світанок І торкнув горобин намисто. На подвір'я зайшов під ранок, Збив з дерев пожовтіле листя. Посріблив щедрою рукою Ледь прив'ялі листочки квітів. Пролетів вітерцем над рікою, Запліта вербам в коси віття. Півня сонного десь сполохав, "Кукурік" той кричав невпопад. І всміхнулась промінчиком осінь: "Ну, з поверненням, листопад!"
2021-11-02 07:30:24
1
0
Інші вірші поета
Душа Мир Злива Дівчата
Інші поети
Влад Кирик
@kirik_vlad_maths
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2505
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2135