Листопад
Полум'ям запалив світанок І торкнув горобин намисто. На подвір'я зайшов під ранок, Збив з дерев пожовтіле листя. Посріблив щедрою рукою Ледь прив'ялі листочки квітів. Пролетів вітерцем над рікою, Запліта вербам в коси віття. Півня сонного десь сполохав, "Кукурік" той кричав невпопад. І всміхнулась промінчиком осінь: "Ну, з поверненням, листопад!"
2021-11-02 07:30:24
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3572
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2502