Листопад

Людмила Скрипко

Полум'ям запалив світанок І торкнув горобин намисто. На подвір'я зайшов під ранок, Збив з дерев пожовтіле листя. Посріблив щедрою рукою Ледь прив'ялі листочки квітів. Пролетів вітерцем над рікою, Запліта вербам в коси віття. Півня сонного десь сполохав, "Кукурік" той кричав невпопад. І всміхнулась промінчиком осінь: "Ну, з поверненням, листопад!"

2021-11-02 07:30:24

Інші вірші поета

Живи, а не грай Наймогутніша сила Мені б уверх... У мене до тебе все...

Інші поети

ZhaMar

@ZhaMar

Leno4eek

@Leno4eek

Семіраміс

@stets

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1646

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1703