Легкий сум
Відстані, дороги, километри,
На ранкових станціях - туман.
Навіть не дзвінки, лиш смс-ки,
Як бальзам на на біль душевних ран.
Цінувати не навчились долі -
Не сприймали почуттів, як дар.
Розгубили головне поволі
В побуті і у запалі чвар.
Від байдужості вогнем пекло у скронях
На душі пустеля й суховій.
Розійшлись, не втримавши в долонях
Крил легких давно забутих мрій.
Почуття - річ дивна, не інакше,
Сперечатись з почуттям - ніяк.
Навіть, розуміючи, як краще,
Мов на зло ми робимо не так.
Розійшлись, як птахи розлетілись,
Легкий сум - лиш згадка про любов,
На роки по світі розгубились,
Щоб одного разу стрітись знов.
Почуття, як з сніжних гір лавина,
Огорнули їх обох умить.
Прожите життя лиш вполовину,
Без коханих важко в світі жить.
Розійшлись, та, зчеплені серцями,
У думках і помислах разом.
Живучі на відстані роками,
Мріють ненавмисно стрітись знов.
2022-12-22 07:54:43
4
0