Біг життя
Буває у житті всього, На те воно й життя. Буває, розірвавсь зв'язок - Рідня, як не рідня. А друг настільки рідним став, Що ближчий, аніж брат. Всього буває у житті, Окрім шляху назад. Буває, серце на замок Закрите від усіх. Дружина плаче під вікном, Не зна, де чоловік. Йому потрібен спокій, час І ще, казав, там щось. Про щастя мрії раз у раз, Та якось не збулось. Споживачами звикли жить, Все споживать кругом. Події, мрії,почуття, Чийсь спокій, щастя,сон - Забрали все... Побиту душу Вже не зібрати до пуття. А потім скажем :"Ов-ва, друже, Як потовкло тебе життя!" Весь світ біжить і для розваги, Ми переходимо на біг, І в тій гонитві забуваєм, Який у нас короткий вік. Як ніжно гріють наше сердце Палкі і щирі почуття, Як розквіта в душі надія, Коли гойдаєш ти дитя. Як пахнуть хлібом руки мами, Світанок будить цілий світ. А ми все гоним батогами В шаленім ритмі стільки літ Себе... Ні спокою, ні щастя. Роки злетіли наче цвіт. І наче все було, одначе, З того минуло стільки літ, Що стерлось все і все забулось, Думки і справжні почуття. І як би молодість вернулась, Інакше жив би ти життя. Не спішно, кожну мить чарівну, Карбуючи в своїх серцях. Оберігаючи всіх рідних І їх цінуючи життя.
2021-06-28 10:10:55
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Яна Войвич
Дуже гарно!
Відповісти
2021-07-02 09:39:22
1
Людмила Скрипко
@Яна Войвич дякую🌷
Відповісти
2021-07-02 14:34:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1942
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3808