Біг життя
Буває у житті всього, На те воно й життя. Буває, розірвавсь зв'язок - Рідня, як не рідня. А друг настільки рідним став, Що ближчий, аніж брат. Всього буває у житті, Окрім шляху назад. Буває, серце на замок Закрите від усіх. Дружина плаче під вікном, Не зна, де чоловік. Йому потрібен спокій, час І ще, казав, там щось. Про щастя мрії раз у раз, Та якось не збулось. Споживачами звикли жить, Все споживать кругом. Події, мрії,почуття, Чийсь спокій, щастя,сон - Забрали все... Побиту душу Вже не зібрати до пуття. А потім скажем :"Ов-ва, друже, Як потовкло тебе життя!" Весь світ біжить і для розваги, Ми переходимо на біг, І в тій гонитві забуваєм, Який у нас короткий вік. Як ніжно гріють наше сердце Палкі і щирі почуття, Як розквіта в душі надія, Коли гойдаєш ти дитя. Як пахнуть хлібом руки мами, Світанок будить цілий світ. А ми все гоним батогами В шаленім ритмі стільки літ Себе... Ні спокою, ні щастя. Роки злетіли наче цвіт. І наче все було, одначе, З того минуло стільки літ, Що стерлось все і все забулось, Думки і справжні почуття. І як би молодість вернулась, Інакше жив би ти життя. Не спішно, кожну мить чарівну, Карбуючи в своїх серцях. Оберігаючи всіх рідних І їх цінуючи життя.
2021-06-28 10:10:55
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Яна Войвич
Дуже гарно!
Відповісти
2021-07-02 09:39:22
1
Людмила Скрипко
@Яна Войвич дякую🌷
Відповісти
2021-07-02 14:34:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4316
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3828