Щось про людину

Людмила Скрипко

Налаштування в людини цікаві. Доки маленька - вся, як на долоні. Все, що на думці - і тату, і мамі, Сусідам, рідні, навіть, просто знайомим. Від заздрощів й підлості, щоб не страждати, В незручності щоб не спинитись полоні. З роками навчиться дитина мовчати. Голову схилить, стисне долоні І пальці схрестивши, сховає у душу (Там затишно й тепло, і не заглядають) Все наче перлини у рідкісну мушлю. Та всі крізь роки душу знов відкривають. Чому? Бо душа, хоч й велика мов Всесвіт Весь скарб за життя умістити не зможе. І як у дитинстві - все навстіж і все в світ, І радість, і сльози розділить охоче. Боятися пізно - життя наче потяг, Швидке і невпинне. Чого ж зупинятись? Тому і виходить душа, мов на протяг... І плакати може, і щиро сміятись. Налаштування в людини цікаві Хай обертів скільки оберне земля. В душі ми усі- світлі, щирі, ласкаві. Дорослі, а знову неначе дитя.

2021-08-07 10:06:35

3

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

3214

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

40

11

2477