***
Вже, здавалось, добра не чекати, Все життя - "на парах" під уклін. У Ростові лишилася мати. Вже й забула, що в неї є син. Коли Крим захопили зненацька, Там лишатися я не зміг. Наче долі покинута цяцька, Що дитина жбурнула до ніг. Я зростав там з Вкраїною в серці, Ріс своєї бабусі дитям, Що любила до самого денця. Мати ж все лаштувала життя. Йшли з бабусею ранком до моря, У лице дмухав легкий бриз. "Бачиш ті кораблі - то горе... Принесуть ще чимало сліз". Вже давно на хмаринці старенька Без колишніх земних турбот, А і досі щимить у серці Від пророцтва її про флот. Чотирнадцятий рік - прокляття, Потяглися "брати" по нас. Угризаючись із завзяттям У Луганщину, Крим, Донбас. І казали в зневірі люди, Що самі ми призвали біду, Що того, як раніш не буде, Вже не скласти все доладу. Я не руський, я українець, Я лишатись в Криму не зміг. Опинився в Дніпрі, як мизинець, Сам один. Ніби землю з-під ніг В мене вибило "руським миром". Я з нуля будував життя. Через рік я зустрів дружину Ще за рік народилось дитя. Надіслав мамі радісну звістку, А у відповідь тиша. Окей. Не признала вона невістку - Від своїх відхрестилась дітей. Я для неї бандерівець, зрадник, Не судитиму, хай живе, Бо російський стебаний ватник Ближче став ніж дитя своє. Ніби ладилось все, та горе Повернулось в моє життя. Як любив я колись те море... А воно відібрало дитя. Зкам'янів, серце вмить охололо, Втратив сенс і любов до життя. І дружина, здалось, випадкова, Як пішла і не зтямився я. Потім фронт. Я, як кажуть, атошник. Свою лють я приборкав в війні. Мене мудрості вчив юний хлопчик, Що діставсь в побратими мені. Мій сержант - зовсім юна дитина, Та без страху у бій вступав. Бог неначе вернув мені сина. Він мене, я його прикривав. Коли виніс його з поля бою, Він в шпиталі кохання зустрів. Промайнуло два роки й сьогодні Став він батьком, у нього є син! Запросив він мені розділити Щиру радість батьківства із ним - Сина першого окрестити. Тож і в мене тепер буде син! Хоч життя мене добре тріпало, Але доля новий шанс дає. Є важливе життя - вже чимало! Значить й сенс у житті точно є. 11.07.2022
2023-08-27 07:21:37
0
0
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3413
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9399