Вірші
не.
ненапитися, неначекатися
нікому ніколи ненакохатися
недочекатися, ненапрощатися
а потім вулицями повз пройти
зачекай
не йди
ненагукатися
нікому ніколи ненакохатися
і не налюбитися
ненабутися
непозбутися
навіть самоти
6
1
653
залишатися.
я залишаюся
залишаюся тоді
коли сонце відбивається у вікнах
і коли дощ змиває сліди від автівок
коли жарко так, що плавиться світ
і коли холодно, що аж пальці ніг
не відчутно
лиш чутно
тебе увісні
ти кличеш і кажеш
залишайся...
і я залишаюсь
і тримаюсь
твоїх рук
своїх сподівань
невимовлених слів
ти тільки дай мені чого триматися
хоча б ниточку
і я залишатимусь
тут.
3
0
711
підбори.
Сусіди чекають і слухають її підбори
Які стукають від квартири і до ліфта
Щоб за хвилину вийти і бути схопленими
Її дорогими парфумами,
Затамувавши свої подихи
Ніхто не питає, чому стільки
Снігу в її посмішках
І чого до неї ніхто не приходить
Коли з їх квартири лунає сумна музика
Вона ніколи не обертається
А коли говорять, то посміхається
Відповідає, забуває і знову розвертається
І йде. Спішить жити,
Спішить бути вагомою
Чиєюсь мовою,
Захопленою і розкутою
Вона прокидається
Все знову повторюється
Душ, сніданок, підбори
Під дверима сусіди
Душі голі на вулицях обіймають,
Торкаються, цілуються і прощаються
Вона не розуміє і не здогадується
Що її закрита душа
Для когось теж є гола
4
0
668
свободи.
інколи вона бувала тихою, спокійною
інколи ставала гучною, дикою
коли йшла, залишала післясмак
коли зоставалась, то в кімнаті пахло так
що хотілось плакати
⠀
не знаю від чого
⠀
серце билось швидко
а почуття виявлялись поволі
⠀
так буває рідко або ніколи
щоб між нами було лише листя
і вітер, і багато свободи
⠀
і літнього степу
і осіннього моря
і тільки дихання
спокійне, довге
⠀
хворе тобою
⠀
вона кричала
вона хотіла волі
тікала, у кути забивалась
плакала, спала
⠀
сірий асфальт ставав чорним
руки були вже холодні
із неба падали сльози
на губах читалися вірші і гори
⠀
якої свободи їй було б доволі?
я б знайшов, я б приніс
але хіба є стільки волі
щоб умістити там весь її біль
⠀
4
0
446
схожість.
пробач
що я так незручно тебе люблю
наче з мене росте дерево
яке заповнює кімнату
де ми з тобою стоїмо
це схоже на дрібні трави
що проросли на випаленій землі
на перше тепле сонце і небо чисте
після важкої неправильної зими
схоже на ...
ну схоже..., розумієш ?
на все!
4
0
383
вперше.
прийди до мене з гранатами
і всі двері і ґрати
будуть відчинені
навстіж
на кухні є ніж
і великі миски
буду чистити тобі і собі
гранати ці
на стінах будуть бризки
червоні каплі
а у ночі від червоних щік
залишаться лише спогади
і шкірки
від гранатів
3
0
359
вона.
все, що вона мала, вона робила вночі
вона багато пила, гуляла і спала
день у неї починався пізно, ніч починалася рано
вона читала розумні книжки, говорила на тему філософії, політики і сексу
тобто, вміла підтримати всяку розмову, якби того захотіла
⠀
вона пила якісний алкоголь
інколи курила
багато гуляла і мало впринципі із ким розмовляла
вона не відчувала відрази і не відчувала смаку
окрім алкоголю, хіба, і кави
вона навіть перестала писати вірші
бо якось їй сказали:
а хто зараз читає ті вірші?
⠀
вона читала
вибирала нові збірки в магазині старих речей
перебирала сторінки і шукала своїх там людей
зачитувалася, загинала кутки і клала у кишеню куртки
⠀
вона гуляла вулицями і думала,
де є і хто це, хто був би з нею
може ця дівчина із коротким волоссям?
чи хлопець, який вийшов з борделю?
⠀
коли я її зустріла, і всі зустрічі потому
у неї були очі сумні невимовно
і я ладна була в них втопитися
дістатися долу
аби лиш дізнатися
чому там стільки болю
чому вона ніколи не буває вдома
і так гірко плаче зранку
коли на світанку
думає, що її ніхто не чує
2
0
362
дівчині.
як же тебе не вистачає зранку
саме зранку, а не в ночі чи ввечері
всі знають, що найхолодніше перед світанком
і я прокидаюся щоночі о четвертій і дихаю ще в темряві
у цей час я почуваюся в усьому винна
наче вже знаю скільки вільного повітря
між нами пропадає марно
а в нього можна вмістити і слова, і карму
не забувай прошу мене
і не чекай мене даремно
я буду поруч і ніколи не буду тепла
я вогонь, що ніяк не знайде свого вектора
сходить роса на вулицях з мого вікна
тихо чекає, коли сонце візьме верхи
і вийде за обрію, вийде тепер
і буде схід, і за годину стане тепло
опісля четверної я зачиняю серце, як зачиняю браму
засинаю знову, наче випадково забуваю
що зранку, я знову тебе не відчуватиму
саме тоді тебе не вистачає терпко
саме тоді тебе не вистачає
саме тоді
і саме тебе
2
0
418
нове.
я думала
що розівчилася сумувати
опісля того невдалого кохання
що тривало так довго
наче триває досі
але помалу
потроху
раз за разом
сум почав підступати все ближче
спершу ловити за п’яти
а потім сидіти на шиї
вилазити все вище
і врешті дістався серця
я от тільки хочу спитати
а ти за мною сумуєш?
сумуєш же?
3
0
364
не прийнята.
вона пила вино
наче випивала сум
її майже не цікавило кіно
і вставала вона пізно,
тому не заставала росу
їй було ні з ким ходити у бар
вона забувала, що таке близькість
малювала квіти на запотівших вікнах
і їй постійно було слизько
вона весь час тренувала мізки
наче всіх тих знань
які вона вже запихала навіть в кишені куртки
ніколи не було вдостань
вона ставала все краща
сильніша, розумніша, стильніша,
красивіша, вільніша, простіша,
складніша, ніжніша, холодніша,
вона ставала далека, близька
скромна, розкута
спокійна, дика
гола, взута
і вона пила вино
наче випивала весь свій сум
і ніяк не могла знайти те місце,
де була б достатньо така, як їм потрібно
2
0
320
маніфест свободи.
думаю, одного дня
я сяду в потяг з квитком в один кінець
знайду якусь роботу в тому місті
орендую ліжко в хостелі у номері 10-містному
буду їсти банани на сніданок
і макарони на обід
пити розчинну каву
забувати хліб у тостері
⠀
перестану багато від себе хотіти
і старатися роботи так
щоб мною пишалися рідні
перестану зважати на правила
і буду любити того, кого вмію
⠀
не житиму за стандартами
і вивчу нарешті закони
прочитаю конституцію
писатиму вірші
і слухатиму музику
перемикаючи треки на середині
⠀
я буду поганою дитиною
але буду хорошою дитиною
буду собою
без засторог і очікувань
⠀
буду гуляти по ночах
раз чи два
бо мені не дуже сподобається
⠀
буду забувати їсти овочі
і зрідка купуватиму фрукти
сумуватиму за друзями
в інших містах
⠀
я буду тут і буду зараз
забуватиму про час
і не встигатиму бути пунктуальною
⠀
і все це можна робити в місті
де живу зараз
і я навіть почну по трохи вчитися
але скажіть мені
хіба ти на своєму місці,
коли боїшся тут любити?
⠀
3
1
347
