свободи.
інколи вона бувала тихою, спокійною інколи ставала гучною, дикою коли йшла, залишала післясмак коли зоставалась, то в кімнаті пахло так що хотілось плакати ⠀ не знаю від чого ⠀ серце билось швидко а почуття виявлялись поволі ⠀ так буває рідко або ніколи щоб між нами було лише листя і вітер, і багато свободи ⠀ і літнього степу і осіннього моря і тільки дихання спокійне, довге ⠀ хворе тобою ⠀ вона кричала вона хотіла волі тікала, у кути забивалась плакала, спала ⠀ сірий асфальт ставав чорним руки були вже холодні із неба падали сльози на губах читалися вірші і гори ⠀ якої свободи їй було б доволі? я б знайшов, я б приніс але хіба є стільки волі щоб умістити там весь її біль ⠀
2020-05-07 15:27:08
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3214