дівчині.
Ліля Галка
як же тебе не вистачає зранку саме зранку, а не в ночі чи ввечері всі знають, що найхолодніше перед світанком і я прокидаюся щоночі о четвертій і дихаю ще в темряві у цей час я почуваюся в усьому винна наче вже знаю скільки вільного повітря між нами пропадає марно а в нього можна вмістити і слова, і карму не забувай прошу мене і не чекай мене даремно я буду поруч і ніколи не буду тепла я вогонь, що ніяк не знайде свого вектора сходить роса на вулицях з мого вікна тихо чекає, коли сонце візьме верхи і вийде за обрію, вийде тепер і буде схід, і за годину стане тепло опісля четверної я зачиняю серце, як зачиняю браму засинаю знову, наче випадково забуваю що зранку, я знову тебе не відчуватиму саме тоді тебе не вистачає терпко саме тоді тебе не вистачає саме тоді і саме тебе
2020-05-07 15:07:17
2
0
Інші вірші поета
вона. підбори. свободи. не прийнята.
Інші поети
Памс
@pararampam
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1514
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2411