маніфест свободи.

Ліля Галка

думаю, одного дня я сяду в потяг з квитком в один кінець знайду якусь роботу в тому місті орендую ліжко в хостелі у номері 10-містному буду їсти банани на сніданок і макарони на обід пити розчинну каву забувати хліб у тостері ⠀ перестану багато від себе хотіти і старатися роботи так щоб мною пишалися рідні перестану зважати на правила і буду любити того, кого вмію ⠀ не житиму за стандартами і вивчу нарешті закони прочитаю конституцію писатиму вірші і слухатиму музику перемикаючи треки на середині ⠀ я буду поганою дитиною але буду хорошою дитиною буду собою без засторог і очікувань ⠀ буду гуляти по ночах раз чи два бо мені не дуже сподобається ⠀ буду забувати їсти овочі і зрідка купуватиму фрукти сумуватиму за друзями в інших містах ⠀ я буду тут і буду зараз забуватиму про час і не встигатиму бути пунктуальною ⠀ і все це можна робити в місті де живу зараз і я навіть почну по трохи вчитися але скажіть мені хіба ти на своєму місці, коли боїшся тут любити? ⠀

2020-05-07 15:01:39

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

I N F I N I T Y

Враження: Проймає до кісток Критика: краще б було з рифмою, а в кінці все правильно , але щось не так Висновок: ти молодець!

Відповісти

2020-05-07 15:11:09

Подобається

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

3116

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

6136