маніфест свободи.
Ліля Галка
думаю, одного дня я сяду в потяг з квитком в один кінець знайду якусь роботу в тому місті орендую ліжко в хостелі у номері 10-містному буду їсти банани на сніданок і макарони на обід пити розчинну каву забувати хліб у тостері ⠀ перестану багато від себе хотіти і старатися роботи так щоб мною пишалися рідні перестану зважати на правила і буду любити того, кого вмію ⠀ не житиму за стандартами і вивчу нарешті закони прочитаю конституцію писатиму вірші і слухатиму музику перемикаючи треки на середині ⠀ я буду поганою дитиною але буду хорошою дитиною буду собою без засторог і очікувань ⠀ буду гуляти по ночах раз чи два бо мені не дуже сподобається ⠀ буду забувати їсти овочі і зрідка купуватиму фрукти сумуватиму за друзями в інших містах ⠀ я буду тут і буду зараз забуватиму про час і не встигатиму бути пунктуальною ⠀ і все це можна робити в місті де живу зараз і я навіть почну по трохи вчитися але скажіть мені хіба ти на своєму місці, коли боїшся тут любити? ⠀
2020-05-07 15:01:39
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
I N F I N I T Y
Враження: Проймає до кісток Критика: краще б було з рифмою, а в кінці все правильно , але щось не так Висновок: ти молодець!
Відповісти
2020-05-07 15:11:09
Подобається
Інші вірші поета
підбори. нове. схожість. не прийнята.
Інші поети
Rose P. Silver
@dragonandfish
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
61
4
7831
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1345