Зупинка для серця

Лео Лея

Ти знову торкаєш смартфон в надії зігрітись словами, Що десь на просторах WEB літають, мов зшаленілі. Всі правди, стосунки, тон (що вичовгані роками) Працюють на когось. Ще б втекти від них, та на ділі Ти в'язнеш щодня, щомиті. "Біжи!" - це волає серце. "Та ні, ще побудь... " - шепоче твій розум. І ти у пастці. Слова оті оковиті затоптують душу берцем, І твориш вірші щоночі, сховавши себе у масці. Ти - справжня, але (направду) ніхто цього не цінує. Це є Інтернет, дитинко! Тут кожен, мов сам не свій. Твої почуття відправлять в смітник, ще й поаплодують. Тепла в мережі? *Зупинка для серця* Геть і не мрій!

2021-06-03 18:05:23

11

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Nadine Tikhonovitch

На жаль, у сучасному світі багато кого ми відшукали в інтернеті, але згодна із попереднім коментарієм: далеко не відають із себе інших. Навпаки, як показує мій життєвий досвід, найчастіше вдаються із себе когось саме у реальному житті. Єдине, про що я жалкую, так про те, що люди, яких я відшукала на просторах інтернету, а наразі це лише одна людина, не можуть бути зі мною поруч у реальному житті, а я — з ними. Але навряд мені цю людину хоч хтось замінить... Сумні думки такі от. #чв

Відповісти

2022-11-13 21:25:15

1

Лео Лея

@Юлія Богута Дякую за коментар💖 сенс вірша в тому, що якщо ти правдивий в інтернеті, це не означає, що всі такі ж з тобою) і так, буває в веб-спілкування люди можуть менше вдавати із себе тих, ким вони не є, аніж ті, з якими спілкуєшся в реалі.

Відповісти

2022-11-13 22:38:39

Подобається

Лео Лея

@Nadine Tikhonovitch Так, наштовхує на сумні думки... Так і вірш не дуже веселий) дякую за коментар💖

Відповісти

2022-11-13 22:39:47

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11976

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

2454