Божевільна фаза
Пропалена, понівечена криця Рясніє від осколкових письмен. А вирва, мов глибокая криниця, Дощами вже наповнена ущент. Багряне небо майорить вогнями, Морозом переходить в новий день. Снігами і заметами над станом Покриє, не шкодуючи, зі жмень. Шалений вир, доводячи до сказу, Ламає душу, дії та слова. Пройти повинні божевільну фазу, Хоч час невпинно краплями сплива...
2022-12-13 17:25:58
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Дякую)
Відповісти
2022-12-13 19:26:48
Подобається
Н Ф
Здається, що та фаза не закінчиться ніколи...
Відповісти
2022-12-14 06:06:40
1
Лео Лея
@Н Ф Але все колись закінчується
Відповісти
2022-12-14 06:46:35
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13136
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2638