Божевільна фаза
Лео Лея
Пропалена, понівечена криця Рясніє від осколкових письмен. А вирва, мов глибокая криниця, Дощами вже наповнена ущент. Багряне небо майорить вогнями, Морозом переходить в новий день. Снігами і заметами над станом Покриє, не шкодуючи, зі жмень. Шалений вир, доводячи до сказу, Ламає душу, дії та слова. Пройти повинні божевільну фазу, Хоч час невпинно краплями сплива...
2022-12-13 17:25:58
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Здається, що та фаза не закінчиться ніколи...
Відповісти
2022-12-14 06:06:40
1
Лео Лея
@Н Ф Але все колись закінчується
Відповісти
2022-12-14 06:46:35
1
Інші вірші поета
Не допоможуть... Як легко... Ти - особлива (подрузі) Так легко...
Інші поети
Nashi
@nourashii
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5227
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3226