Вже давно...
Вже давно я не вірю в казку (так, казок було надто багато), Краще взяти у руки праску і зім'яте життя прасувати. Вже давно не чекаю мрію (її легше самій створити), Але маю на те надію, що зумію й без неї прожити. Вже давно залишила кредо, що від мене щось вимагало, Часто дуже я просто - "недо-", що багато в житті програвало. Вже давно, та й недавно також, перестала багато хотіти Від життя, що зім'ятий аркуш, який прагне все ще злетіти...
2021-09-18 08:07:54
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Павел Урбан
@Лео Лея а я иначе не умею)
Відповісти
2021-09-18 14:17:49
1
Лео Лея
@Павел Урбан В этом мы с тобою схожи, но мне ещё предстоит научиться высказывать моё впечатление)
Відповісти
2021-09-18 14:20:45
1
Лео Лея
☺️
Відповісти
2023-01-01 22:08:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10184
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8953