Недоречно
Як далеко ти можеш зайти у своїх думках? Як надовго бажаєш забути своє минуле? Прагнеш знову тримати життя у своїх руках? А чи хочеш віддати його, немов щось відбуле? Запитання... питання... тання... Багато раз. Щоби відповіді дізнатись, потрібно впасти У торнадо подій і у віхолу гострих фраз, Але впевненості нема. Лише так, квітчасто, Веселково, яскраво-сіро, напівтонами Зі шматками слів та обрізками чорних речень Пізнаєш цей світ та, ламаючи правил рами, Забиваєш цвяхи у фразу: "Це недоречно!".
22.01.2022
18
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Лео Лея
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Ух! Цим коментарем мене ледь не обпекло, такий гарячий 🤗 Дякую💖
Відповісти
15.12.2022, 04:03
1
Воланд Дарсі
Досить сильно написано 👍
Відповісти
16.12.2022, 10:26
1
Лео Лея
Відповісти
16.12.2022, 14:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1410
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2813