Недоречно
Як далеко ти можеш зайти у своїх думках? Як надовго бажаєш забути своє минуле? Прагнеш знову тримати життя у своїх руках? А чи хочеш віддати його, немов щось відбуле? Запитання... питання... тання... Багато раз. Щоби відповіді дізнатись, потрібно впасти У торнадо подій і у віхолу гострих фраз, Але впевненості нема. Лише так, квітчасто, Веселково, яскраво-сіро, напівтонами Зі шматками слів та обрізками чорних речень Пізнаєш цей світ та, ламаючи правил рами, Забиваєш цвяхи у фразу: "Це недоречно!".
2022-01-22 12:29:32
18
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Лео Лея
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Ух! Цим коментарем мене ледь не обпекло, такий гарячий 🤗 Дякую💖
Відповісти
2022-12-15 04:03:31
1
Воланд Дарсі
Досить сильно написано 👍
Відповісти
2022-12-16 10:26:55
1
Лео Лея
Відповісти
2022-12-16 14:29:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6276
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2679