Набридло все...
Лео Лея
(18+)
Набридло все... Навколо пустка лиш. Йду по життю, змагаючись з собою. Де той кінець? Побачити б скоріш Завершення жорстокого двобою. Ти не зважай, не плачу, не стогну, А виливаю на папір весь трунок. Натягуючи болісно струну, Знов випікаю місячний малюнок. Вінок із фраз, кривавих і різких, Пускаю в ніч по річці Забуття. Уже нема й не буде, як колись, За здійснене в сумлінні каяття. Де повернути, щоб шляхом піти Через тернини до зірок? Так кажуть. Я хочу знову вірити й могти Усе здолати... Так, як букви ляжуть...
2021-09-15 10:27:43
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лео Лея
@Павел Урбан Спасибо) мне нравится, как ты умеешь точно передать своё впечатление и прочувствовать прочитанный стих. У меня редко так получается. Буду учиться у тебя👍
Відповісти
2021-09-15 20:43:53
1
Павел Урбан
@Лео Лея учиться не нужно) Просто пиши от сердца, но пропускай через голову. И тогда всё получится🔝
Відповісти
2021-09-15 20:45:22
1
Лео Лея
@Павел Урбан Буду стараться)
Відповісти
2021-09-15 20:46:00
1
Інші вірші поета
Недоречно Пауза Кривавий бал Не для нього :)
Інші поети
Momen ali
@momen_ali
Макс Фолс
@pr_mikhailovich
Влад Кирик
@kirik_vlad_maths
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2638
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13136