Між танцем та битвою...
(18+)
Ти балансуєш між танцем і битвою, Ти ризикуєш пройти "на межі". Ти компенсуєш собі ціле крихтою, Та ще й міркуєш: свої чи чужі... Ти гардасуєш на аркуші думкою, Ти вибираєш між па* та кіай**. Мляво смакуєш напоєм з медункою, Що лиш віддалено схожий на чай. Ти не жорстока, зовсім... Навіть лагідно Тихо вбиваєш моральних повій. Ти їх шматуєш майстерно, принагідно Цілячись точно ножем поміж вій. Зовні - розбещена, хитра, оманлива. Внутрішньо - чиста, яскрава, жива. З тим, хто підступний - криваво-дурманлива, З чесними - ніжно-грайлива (бува)... Танець чи бій? Та немає вже значення, В серці твоєму сплелися давно. Зараз і тут. І не треба завбачливо Ставити щит. Ти проб'єш всеодно... * - танцювальні рухи ** - тут нейтралізація ефекту від проведеного удару
2023-01-02 09:22:37
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лео Лея
Відповісти
2023-01-02 09:24:55
1
Н Ф
Чудовий вірш. Мабуть, про жінку - воїна. Чи про воїна в кожній жінці🤔
Відповісти
2023-01-02 09:34:06
1
Лео Лея
@Н Ф Напевно, друге) дякую💖
Відповісти
2023-01-02 09:36:42
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10910
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2154