Між танцем та битвою...
(18+)
Ти балансуєш між танцем і битвою, Ти ризикуєш пройти "на межі". Ти компенсуєш собі ціле крихтою, Та ще й міркуєш: свої чи чужі... Ти гардасуєш на аркуші думкою, Ти вибираєш між па* та кіай**. Мляво смакуєш напоєм з медункою, Що лиш віддалено схожий на чай. Ти не жорстока, зовсім... Навіть лагідно Тихо вбиваєш моральних повій. Ти їх шматуєш майстерно, принагідно Цілячись точно ножем поміж вій. Зовні - розбещена, хитра, оманлива. Внутрішньо - чиста, яскрава, жива. З тим, хто підступний - криваво-дурманлива, З чесними - ніжно-грайлива (бува)... Танець чи бій? Та немає вже значення, В серці твоєму сплелися давно. Зараз і тут. І не треба завбачливо Ставити щит. Ти проб'єш всеодно... * - танцювальні рухи ** - тут нейтралізація ефекту від проведеного удару
2023-01-02 09:22:37
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лео Лея
Відповісти
2023-01-02 09:24:55
1
Н Ф
Чудовий вірш. Мабуть, про жінку - воїна. Чи про воїна в кожній жінці🤔
Відповісти
2023-01-02 09:34:06
1
Лео Лея
@Н Ф Напевно, друге) дякую💖
Відповісти
2023-01-02 09:36:42
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2466
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1493