Між танцем та битвою...

Лео Лея

(18+)
Ти балансуєш між танцем і битвою, Ти ризикуєш пройти "на межі". Ти компенсуєш собі ціле крихтою, Та ще й міркуєш: свої чи чужі... Ти гардасуєш на аркуші думкою, Ти вибираєш між па* та кіай**. Мляво смакуєш напоєм з медункою, Що лиш віддалено схожий на чай. Ти не жорстока, зовсім... Навіть лагідно Тихо вбиваєш моральних повій. Ти їх шматуєш майстерно, принагідно Цілячись точно ножем поміж вій. Зовні - розбещена, хитра, оманлива. Внутрішньо - чиста, яскрава, жива. З тим, хто підступний - криваво-дурманлива, З чесними - ніжно-грайлива (бува)... Танець чи бій? Та немає вже значення, В серці твоєму сплелися давно. Зараз і тут. І не треба завбачливо Ставити щит. Ти проб'єш всеодно... * - танцювальні рухи ** - тут нейтралізація ефекту від проведеного удару

2023-01-02 09:22:37

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Лео Лея

@Тигриця 🤗

Відповісти

2023-01-02 09:24:55

1

Н Ф

Чудовий вірш. Мабуть, про жінку - воїна. Чи про воїна в кожній жінці🤔

Відповісти

2023-01-02 09:34:06

1

Лео Лея

@Н Ф Напевно, друге) дякую💖

Відповісти

2023-01-02 09:36:42

1

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

1694

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

1800