Курчатко на долоні

Лео Лея

(надихнув вірш https://www.surgebook.com/last_samurai/poem/striptizer) Моя душа танцює знов стриптиз, Знімаючи повільно обладунки. Стерплю усе, та тільки без реприз: Фальшиве слово, мовби чаша з трунком. До "ядів" з юності імунітет: Ні лестощі не діють, ні погрози. Лише одне впливає - паритет У спілкуванні, без колюк ругози. Свої щити я не для всіх складу, Не відчеплю мечі. Це недоречно. Для тих, хто витримав хоча б добу Зі мною справжньою - то забезпечу Від себе захист: ні шипів, ні стріл, Ні, навіть, булави. Все приховаю. Ба, навіть витру весь набутий пил (що відкладався з тренувань в сараї). Моя душа станцює десь стриптиз Для когось на життєвому пілоні. Коли всі обладунки ляжуть вниз, Вона, як те курчатко на долоні...

2021-06-04 10:39:29

8

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

RETURN Зігфрід#ВGD

Чудовий сплеск вогнених овацій. Гарне курча вийшло. 👏👏

Відповісти

2021-06-04 20:51:30

1

Лео Лея

@RETURN Зігфрід#ВGD Дякую 😃 дуже приємно😊

Відповісти

2021-06-05 03:47:15

1

Лео Лея

Дякую ☺️ вельми-вельми

Відповісти

2021-06-08 19:02:33

Подобається

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

1704

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1127