Курчатко на долоні
(надихнув вірш https://www.surgebook.com/last_samurai/poem/striptizer) Моя душа танцює знов стриптиз, Знімаючи повільно обладунки. Стерплю усе, та тільки без реприз: Фальшиве слово, мовби чаша з трунком. До "ядів" з юності імунітет: Ні лестощі не діють, ні погрози. Лише одне впливає - паритет У спілкуванні, без колюк ругози. Свої щити я не для всіх складу, Не відчеплю мечі. Це недоречно. Для тих, хто витримав хоча б добу Зі мною справжньою - то забезпечу Від себе захист: ні шипів, ні стріл, Ні, навіть, булави. Все приховаю. Ба, навіть витру весь набутий пил (що відкладався з тренувань в сараї). Моя душа станцює десь стриптиз Для когось на життєвому пілоні. Коли всі обладунки ляжуть вниз, Вона, як те курчатко на долоні...
2021-06-04 10:39:29
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
RETURN Зігфрід#ВGD
Чудовий сплеск вогнених овацій. Гарне курча вийшло. 👏👏
Відповісти
2021-06-04 20:51:30
1
Лео Лея
@RETURN Зігфрід#ВGD Дякую 😃 дуже приємно😊
Відповісти
2021-06-05 03:47:15
1
Лео Лея
Дякую ☺️ вельми-вельми
Відповісти
2021-06-08 19:02:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2779
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3313