03.15
Ти довго не можеш заснути знову, Думки, мов фурії, зносять "башту", Ведуть-дурманять свою розмову, Незрозумілу мені. Хіба що, Нагомонівшись та налітавшись, Дійдуть до спільного ще чогось там, І тихо вляжуться, вгамувавшись, Щоб сон прийшов, як монах на прощу...
2022-10-04 08:33:50
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Павел Урбан
Хіба мала такіх людзей, якія любяць паразважаць перад сном? Я адзін х такіх, але ў адным выпадку я пачынаю пералічваць думкі, каб заснуць, а ў другім выпадку, каб не заснуць. Гэта ўсё часта чаргуецца між сабою, таму складана адказаць, чаго ў мяне больш. Добры верш)
Відповісти
2022-10-04 09:09:25
1
Лео Лея
@Павел Урбан Дякую за твої, завжди глибокі та цікаві, коментарі)
Відповісти
2022-10-04 09:22:21
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4974
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5102