Люди - вогні
Богдан Жабінський
Люди - вогні, але в одну мить усі згасли, темні силуети блукають у пошуках щастя. Хочут змити гріхи, моляться аби їх пробачили, хочуть стати невинними, але боже як же наївно. Душа на замок, самотність вірний товариш, якщо жити одному, душу не вкриєш чорними плямами. Почуття, емоції повільно вбивають, але з ними не забуваєш що ти людина яку ще не зламали.
2023-01-15 20:33:17
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
сильно гарно. Мені подобається
Відповісти
2023-02-04 22:58:08
1
Ірина Онацька
Дуже гарно
Відповісти
2023-03-08 02:19:42
1
Інші вірші поета
В пеклі Навіки Подаруй мені ніч Кров і вода
Інші поети
Лео Лея
@lesya_yurp
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5745
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6601