Я Вас забуду

Катерина Коваленко

Я Вас забуду, мій коханий. І нас, і отой щем. І не мордуйтеся, осяйний. Мій біль усохне із дощем. Я Вас забуду. І усну. Й ніколи не пробуджусь. Ми вбили вдвох оту весну, Тож, в різні боки женімось! Чи вірите Ви досі в щось? Чи Ви погинули без світла? Чи покохали Ви когось? Чи Вас чекає вже могила?

2022-10-16 19:57:06

Інші вірші поета

... Михайло Вересень ...

Інші поети

Time_Fune

@Time_Fune

Elana

@Elana

Yash Kapoor

@ykapoor

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1465

Шукати святе в почуттях

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.

4418