До городини
Катерина Коваленко
Городино, яскрава та пахуча, Тебе плекає сонячна рука палюча. Ти є дитя землі й людської праці. Тебе надбати, устаємо вранці. На городі росте лоза обплітаюча, На якій росте добрість блискуча. Посадовимо нові саджанці. Шану даємо кожній стеблинці!
19.10.2022
4
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Катерина Коваленко
@Cryda Cooper таке вже дали завдання в університеті) Дякую вам за теплі слова й чекайте вірш про мальви на маминому городі)
Відповісти
20.10.2022, 15:05
1
Лео Лея
@Катерина Коваленко 😉💖
Відповісти
20.10.2022, 16:12
Подобається
Cryda Cooper
@Катерина Коваленко з радістю буду чекати😊😊😊
Відповісти
20.10.2022, 17:17
Подобається
Інші вірші поета
На морі Ображенка Мій подих Затемнення
Інші поети
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1754
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1810