Ображенка
Катерина Коваленко
Ти десь там, а я вже тут. Я сиджу. "Де?", - спитаєш? Там, де кут. Ну а ти вже знову раєш, Бо все чудово знаєш, А тому й не пускаєш. Бо, коли мене піймаєш, Серце своє знову країш. Я напишу перший пункт: Якщо хочеш бути скрізь - ти ніде невистачаєш.
2020-11-22 00:23:04
6
0
Інші вірші поета
Не сестрі У казці До городини 11
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2788
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6538