I am a Prostitute, Sir !
Oshit Kul Ratan
(18+)
When my door is been knocked Food cooks over my prestige's stove For you its businesses's dirty food But in night my daughter doesn't sleep empty stomach I am a Prostitute, Sir! Food is overpriced than my pride! Every morning my body broke up with pain His hand through my breast squeezes my heart For you its necessary pain But in morning my daughter goes to school I am a Prostitute, Sir! Today's pain is bearable against her future! Everyday i put darkness on my face Dreams dress up on bed in the face of money For you they are pieces of my soul But my daughter fills colour in her book with it I am a Prostitute, Sir! Her happiness is expensive than my body!
2018-09-16 18:10:08
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Rodney Kanher
Excellent
Відповісти
2018-09-16 18:16:02
1
Інші вірші поета
Life's a Rented Home His Love, Her Play Why your every abuse contain a Woman ? Unsung Heroes
Інші поети
نَـالا
@samaa7attem
D. K.V.
@d_kv
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14764
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11985