Жорстокість
Крила Сороки
Це не є вірш як всі його уявляють, а це історія про жорстокість людства. Люди- це створіння яке придумав сам Бог, які не знали життя, лише темряву. Вони не вдячні Богу за все, що він для нас зробив. Ніколи не можна звинувачувати Бога в наших гріхах. Справжнє зло - це люди, а не монстри які ховаються в нас під ліжком
2024-01-04 12:27:50
0
0
Інші вірші поета
Старість Зимовий час
Інші поети
Вікторія
@viktoriya_kiselova
Sunnii
@Sunnii
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3679
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5086