Жорстокість
Крила Сороки
Це не є вірш як всі його уявляють, а це історія про жорстокість людства. Люди- це створіння яке придумав сам Бог, які не знали життя, лише темряву. Вони не вдячні Богу за все, що він для нас зробив. Ніколи не можна звинувачувати Бога в наших гріхах. Справжнє зло - це люди, а не монстри які ховаються в нас під ліжком
2024-01-04 12:27:50
0
0
Інші вірші поета
Зимовий час Старість
Інші поети
Meisongdi Riamroi
@Meisongdi_Riamroi
Jojo Harl
@JojoHarl
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2470
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9161