Вчера.
Владимир Кожухов
Вчера был мир - сегодня он распался На тысячи кевларовых голов. Приказы жечь, чтоб стимул оставался Переродиться в точки между слов. Вчера был мир - наивный и жестокий, Он в страхе жил, без страха убивал. Любой правитель, даже, недалёкий Настраивал его под свой вокал. Вчера был мир - но люди заигрались, Построив мир для хамов и бродяг, А русские настолько постарались, Что им дворцом казаться стал барак. Вчера был мир - и так порой бывает, Проснулись ночью - мира больше нет, А в подтвержденье мирно догорает Российский танк с латинской буквой (Z) зет.
2022-11-13 12:45:59
3
0
Інші категорії
Вірші в прозі Соціальні Ода Історичні Філософські Гумористичні
Інші поети
Anna Tykholiz
@westofcoast
Prys Nikоlay
@Kanibalus
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3100
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4400