Монолог шукача Белли
Христина Вітрицька
Відвези мене до Канади у будинок з зеленим дахом. Випиймо запашної кави помилуймось місцевим птахом. Відвези мене до лісів тих, де перевертнів чути подих і їх клич, а по інший бік - бліднолиці, що мруть без крові. Покажи мені їхній мир - у собі його буду нести і купи кольорових чорнил. На папері буду цвісти.
2021-08-25 05:28:29
4
0
Інші вірші поета
Серпневій вишні Від імені частого пульсу Вовчий балет Вроджений
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2015
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2117