Не тікатиму
Здрастуй, мій друг наївний. Ти гадаєш, що вихід - втеча. Ти дурний, а значить - безвинний, як безвинна уся малеча. У мені боротьби голос промовля до всіх втеч презирство. Відкриваючи навстіж сховок подарую його альпіністам. Сховок той серед Гімалай чи лежить, а чи висить - не знаю. Може, птах він - тоді злітай, проведе до земного раю.
2021-08-25 05:19:46
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13177
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2377