Не тікатиму

Христина Вітрицька

Здрастуй, мій друг наївний. Ти гадаєш, що вихід - втеча. Ти дурний, а значить - безвинний, як безвинна уся малеча. У мені боротьби голос промовля до всіх втеч презирство. Відкриваючи навстіж сховок подарую його альпіністам. Сховок той серед Гімалай чи лежить, а чи висить - не знаю. Може, птах він - тоді злітай, проведе до земного раю.

25.08.2021

Інші вірші поета

Домашнім катам Серпневій вишні Монолог шукача Белли Покинутим сенсеям

Інші поети

Dr.Theo

@Foli_officiel

GannMorgana

@GannMorgana

Сергій

@sushko18

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

108

9585

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3918